FROM TRAUMA TO IDENTITY: SOCIOCULTURAL DISTANCING AS A PSYCHOLOGICAL RESPONSE TO WAR

Professional literature and official reports on the war in Ukraine provide a detailed description of the typical spectrum of psychological consequences, including post-traumatic reactions, intrusive memories, anxiety and depressive states, sleep disturbances, emotional instability, and experiences of loss. These manifestations largely correspond to universal models of responses to extreme stress.
At the same time, official statistics and public reports do not fully capture the entire range of psychological difficulties faced by the population of Ukraine. One of the key, yet insufficiently explored, aspects is the crisis of personal and cultural identity. For some individuals, the traumatic experience of war is accompanied by a transfer of feelings of pain, loss, and threat into the domain of sociocultural identification. In private therapeutic practice, this is manifested in a pronounced rejection of Russian culture, language, and associated symbolic markers, which, in the subjective experience of clients, become linked to the traumatic wartime context.
The present study was aimed at examining the transformation of identity under the impact of war-related events. The research was conducted using a cross-sectional design with elements of retrospective-reflexive analysis (2023-2025, n = 62). Empirical data were obtained through semi-structured interviews and the analysis of therapeutic case materials from clients in private psychological practice. This approach made it possible to reconstruct subjectively experienced changes in identity and to identify underlying intrapsychic processes. Data were analyzed using thematic analysis, followed by the typologization of identity forms.
The analysis revealed a pronounced intrapsychic conflict between sociocultural values internalized in early childhood and their transformation under the influence of recent traumatic events. This conflict is reflected in different identity types: stable identity (preservation of identity integrity despite traumatic experience) - 18.68%; identity transformation (redefinition of sociocultural belonging while maintaining internal coherence of the self) - 12.32%; identity splitting (coexistence of incompatible identifications accompanied by a pronounced internal conflict) - 36.43%; and identity uncertainty (diffusion of self-definition and loss of a clear sense of “who I am”) - 32.57%.
The findings indicate that processes of personal and sociocultural self-determination in the context of war-related trauma remain far from stabilization in the present-day situation.

Консультативні парадигми та методи сучасної психологічної практики в Україні

Стаття містить виклад результатів дослідження новітніх тенденцій, що характерні для сучасних процесів забезпечення психологічної допомоги в Україні як у сенсі парадигм, так і щодо методів, яким віддають перевагу українські психологи. Цьому сприяло вивчення спеціалізованих груп на платформі Facebook, як от «Психологи України», «Психологи та психотерапевти», «Клінічні психологи та психотерапевти України», «Психологія. Україна / Афіша подій», інших професійних спільнот, що об’єднують фахівців з психологічної допомоги, а також спеціалізованих популярних сайтів таких як: «Розмова» (rozmova.me), «Hedepy» (app.hedepy.com.ua), «Mysense» (mysense.care/psychologists), та «Pleso» (pleso.me), на яких представлено понад 1000 пропозицій консультування в різноманітних підходах та методах. Дослідження виходить за рамки простого статистичного аналізу, пропонуючи глибше розуміння еволюції психологічної практики в складних соціально-політичних умовах сучасної України, розкриваючи складну картину професійної адаптації та трансформації психологічної допомоги. Дослідження розкриває унікальну картину професійної еволюції українських психологів. 25% свідомо змінюють професійну траєкторію, обираючи психологію як покликання. Переважання фахівців з досвідом від одного до пяти років свідчить про активне молоде покоління психологів. Все ширше використання онлайн-формату (65%) – не просто технологічне нововведення, а екзистенційно важливий формат консультативної комунікації в умовах, коли необхідно забезпечити доступність психологічної допомоги. Воєнний стан та бойові дії на 40% збільшили обсяг кризової допомоги, 30% психологів долучилися до волонтерської діяльності. Разом з цим, зявилися і нові виклики та бар’єри. Це висока вартість навчання та сертифікації, на що поскаржилися 65% респондентів. Високий рівень професійного стресу (50% опитуваних). Політика у галузі вищої освіти, яка на чільне місце ставить фінансування закладів вищої освіти за рахунок зубожілого населення, а не професійні критерії та вимоги відбору до майбутніх фахівців такого різновиду допомагаючих професій як психологи-практики. 

СТАН ТА ПРОБЛЕМИ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ТА УКРАЇНІ

Стаття присвячена сучасному стану, проблемам і можливостям розвитку консультативної психології в Україні на основі порівняльного аналізу функціонування цього напрямку в інших країнах світу. Проведено аналіз сучасного стану консультативної психології в країнах з розвиненою традицією в цій галузі, що належать до різних культурно-цивілізаційних контекстів. На основі Cochrane методології із застосуванням SWOT-аналізу наведено результати дослідження сильних і слабких сторін, потенційних загроз і перспектив розвитку консультативної психології у восьми країнах світу: Австрії, Індії, Ізраїлі, Канаді, Франції, ПАР, Японії та України підсумовано. Встановлено, що консультативна психологія в Україні не тільки не відстає від інших країн за кількістю практик та кваліфікацією спеціалістів, а й має низку переваг, таких як наявність мережі психологічних консультацій та вищих навчальних закладів, підготовки психологів, функціонування професійних асоціацій та періодичних видань, перегляд Закону про психологічну допомогу тощо. Зростання попиту на послуги психологів-консультантів в Україні у зв’язку з військовими діями, а також розширення можливостей проведення консультацій у онлайн-форматі аналізується. Проте виявлено проблему фінансування вищої освіти, що призводить до зниження якості професійної підготовки психологів; обговорюється проблема протиріччя між консультативними підходами та ментальними, релігійними та поведінковими традиціями суспільства; аналізуються політичні та соціально-економічні фактори, такі як зниження культурного рівня населення, що ускладнює роботу психологів та обмежує доступ до психологічної допомоги.

Science, Ideology and Practice in Post-Soviet Psychology: An Attempt of Introspection

The purpose of this article is to analyze the dynamics of the relationship between psychological science and practice in post-Soviet psychology, taking into account both global and local trends and influences. In the process of considering the stages of approaching psychology to solving applied problems and problems of psychological practice proper, special attention is paid to the problem of the relationship between the natural-scientific and socio-philosophical aspects of the existence of modern psychology. The article emphasizes the position that, having separated from philosophy almost 140 years ago, the current psychological science turned out to be entangled in various ideologies - from panpsychologization and antipsychiatry to the ideology of constructivism. In conclusion, it is stated that the narcissistic attempts of modern psychological practice to reduce the polysyllabic phenomenology of real human problems, about which people turn to a psychologist, exclusively to their mental manifestations - there is no more, no less, a substitution of the true meanings of the profession. In place of defending the interests of the patient (client), modern psychology, put their own interests, including purely shop and commercial. The article defends the idea that the true solution to the problem of the development of modern psychological practice lies in the synthesis of the humanistic potential of psychology with a fundamental natural scientific basis, and not in the imposition of far-fetched ideological schemes, shamefacedly referred to as the “methodology of constructivism”.

Theological Origins of the KYIV Psychological School